Шанхайський рейтинг: що варто знати українським вишам про головний рейтинг світу

Шанхайський рейтинг: що варто знати українським вишам про головний рейтинг світу

Китайська приватна компанія ShanghaiRanking Consultancy оприлюднила чергову версію свого найбільш авторитетного рейтингу Academic Ranking of World Universities 2019, більш відомого як Шанхайський рейтинг. Цього разу до нього увійшло 1000 дослідницьких університетів, серед яких, на жаль, вкотре не виявилося жодного українського закладу освіти. Розповідаємо, чому і що необхідно для того, щоб це сталося.

Необхідною умовою потрапляння до Шанхайського рейтингу є виконання перш за все хоча б однієї з наступних чотирьох умов:

1) хоча б один діючий (починаючи з 1921 року) співпробітник вишу мав стати Нобелівським або Філдсівським лауреатом – для 85% вишів у цьогорічому рейтингу ця умова не виконуються;

2) хоча б один випускник університету (мінімум бакалавріату), починаючи з 1921 року, мав стати Нобелівським або Філдсівським лауреатом – для 75% вишів цьогорічого рейтингу ця умова не виконуються;

3) хоча б один вчений університету має бути присутнім у останньому списку 6000+ Highly Cited Researchers від Clarivate Analytics – ця умова не виконується для більше 35% вишів цьогорічного рейтингу;

4) за останні 5 років вчені університету мають опублікувати хоча б одну працю типу article в журналах Nature або Science (ця умова не застосовується для вишів, що спеціалізуються на виключно гуманітарних або соціальних науках) – ця умова не виконується для майже 8% вишів цьогорічного рейтингу.

Перші дві умови, схоже, що не виконується для жодного українського вишу. Проте, як показує наш аналіз, майже три чверті усіх вишів цьогорічного рейтингу також не мають Нобелівських або Філдсівських лауреатів ані серед співробітників, ані випускників. При цьому майже половина з них також не мають вчених серед Highly Cited Researchers.

Отже, ці факти дещо руйнують звичний міф про недосяжність Шанхайського рейтингу для український вишів апріорі. Більше того, деякі українські університети насправді виконують третю або четверту умову. Так, наприклад, КПІ, ХНЕУ, Одеський екологічний або Львівський медичний останніми роками мали публікації в журналах Nature та Science. А Дніпропетровська медична академія навіть має свого вченого у останньому списку Highly Cited Researchers. То чому ж українські виші наразі не представлені в Шанхайському рейтингу?

Вся справа у ще одному критерії, який береться до уваги. Це кількість публікацій типу article за останній рік у журналах бази Web of Science (підбаза точних наук SCI-Expanded та підбаза соціальних наук SSCI, при цьому кожна стаття з останньої має вдвічі більшу вагу). Цей показник має на меті збалансовувати та згладжувати екстремальні випадки і випадковості, які можуть виникати при використання виключно критеріїв, згаданих вище. І в цьому балансуванні, власне, і полягає, елегантність «шанхайської» моделі рейтингування дослідницьких університетів, яка вже більше 15 років вважається найбільш авторитетною у світі.

Отже, виходить, наявність певної граничної кількості публікацій у Web of Science є певною «платою» за невиконання тих чотирьох умов, згаданих вище. Так, ми емпірично встановили, що якщо для університету жодна з тих умова не виконується (а таких вишів у останньому рейтингу майже 40), то прохідна кількість публікацій типу article за останній рік у Web of Science досить суттєва: приблизно 1300 публікацій з точних наук або, наприклад, сумарно порядку 700 публікацій з точних наук та 300 з соціальних. Для порівняння наразі для українського університету з найбільшою публікаційної активністю у Web of Science цей показник приблизно вдвічі менший.

Якщо подивитися, для прикладу, на 11 російських вишів у рейтингу, то більшість з них потрапила до рейтингу якраз через те, що має хоча б одну публікацію у журналах Nature та Science та достатньо велику кількість публікацій типу article за останній рік у Web of Science, яка компенсує відсутність Нобелівських лауреатів та вчених зі списку Highly Cited Researchers від Clarivate Analytics.

Наявність хоча б однієї публікації у журналах Nature та Science за останні 5 років зменшує прохідний бар’єр за кількістю публікацій у Web of Science приблизно на 20%, а наявність хоча б одного вченого зі списку Highly Cited Researchers –  на 60%. Якщо ж мати хоча б одну публікацію у Nature та Science та одночасно хоча б одного вченого зі списку Highly Cited Researchers від Clarivate Analytics, то публікаційна активність може бути порядку 350 публікацій з точних наук або, наприклад, сумарно 250 з точних і 50 з соціальних. Це зокрема робить Шанхайський рейтинг досяжним одразу для кількох українських вишів.

Нагадаємо, що на даний момент Шанхайський рейтинг усього розглядає 1800 вишів світу в якості кандидатів на входження, серед яких 4 з України: Київський Шевченка, Харківський Каразіна, Львівський Франка та Сумський державний.

Матеріал підготовлено аналітичним центром Rankings Lab
Використання 
− з дозволу авторів.